Форум Каменец-Подольского

Форум для жителей и гостей Каменец-Подольского, а также для всех, кому интересен наш древний город
 
ФорумРегистрацияВход

Поделиться | 
 

 Тарас Шевченко

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз 
АвторСообщение
Лира
Активный участник
Активный участник


Пол : Женщина Сообщения : 99
Дата регистрации : 2010-11-19
Возраст : 30
Настроение Настроение : переменное)

СообщениеТема: Тарас Шевченко   Ср 9 Мар 2011 - 21:28

Сегодня - день рождения Тараса Шевченко



Сегодня, 9 марта Украина отметила 197-ю годовщину со дня рождения Тараса Шевченко. Тарас Шевченко, известный также как Кобзарь, родился 9 марта 1814 года. Его талант проявился в написании стихов и прозы на русском и украинском языках, художественном и графическом творчестве, общественной деятельности, философии, политике, фольклористике.

Тарас Шевченко начал писать стихи во второй половине 30-х годов. В 1840 году в Петербурге вышел первый сборник его стихов "Кобзарь", в 1845 году - героически-романтическая поэма "Гайдамаки". В 1843-1845 годах написал цикл поэзий "Три года" (центральным произведением которого является "Сон"), поэму "Кавказ", послание "И мертвым и живым ...", поэзии "Чигирине, Чигирине"," Большой погреб ", "Стоит в селе Суботове" и др., в которых остро выступил против социально-национального угнетения украинского народа.

В заключении писал стихи, которые со временем объединил в цикл "В каземате". В 1854-1858 годах написал русским языком повести "Музыкант", "Художник", "Несчастный", "Капитанша", "Близнецы". Последними прозаическими произведениями Тараса Шевченко является повесть "Прогулка с удовольствием и не без морали" (1856-1858) и дневниковые записи "Журнал".

В Украине в 1859 году написал ряд высоких образцов интимной и пейзажной лирики. Несколько его произведений этого периода опубликовано в журнале "Основа" и альманахе "Хата".

Тарас Шевченко был одним из величайших мастеров украинского изобразительного искусства. Он работал в областях станковой живописи, графики, монументально-декоративной росписи и скульптуры, в совершенстве владел техникой акварели, масла, офорта, рисунка карандашом и пером. Он является автором свыше тысячи художественных произведений (не сохранилось более 160). В 1859-1860 годах выполнил офорты из произведений зарубежных и русских художников, за которые получил звание академика гравировки.

Имя Тараса Шевченко известно во всем мире: во многих странах ему установлены памятники, его произведения переведены почти на все языки мира, его именем в Украине названы учебные заведения, театры, площади, улицы, города. Национальная опера Украины, Киевский национальный университет, центральный бульвар города Киева носят имя выдающегося сына украинского народа - Тараса Шевченко.


Вернуться к началу Перейти вниз
Лира
Активный участник
Активный участник


Пол : Женщина Сообщения : 99
Дата регистрации : 2010-11-19
Возраст : 30
Настроение Настроение : переменное)

СообщениеТема: Re: Тарас Шевченко   Ср 9 Мар 2011 - 21:34

Думка

Вітре бучний, вітре буйний!
Ти з морем говориш,—
Збуди його, заграй ти з ним,
Спитай синє море.
Воно знає, де мій милий,
Бо його носило,
Воно скаже, синє море,
Де його поділо.
Коли милого втопило —
Розбий синє море;
Піду шукать миленького,
Втоплю своє горе,
Втоплю свою недоленьку,
Русалкою стану,
Пошукаю в чорних хвилях,
На дно моря кану.
Найду його, пригорнуся,
На серці зомлію.
Тоді, хвиле, неси з милим,
Куди вітер віє!
Коли ж милий на тім боці,
Буйнесенький, знаєш,
Де він ходить, що він робить,
Ти з ним розмовляєш.
Коли плаче — то й я плачу,
Коли ні — співаю;
Коли ж згинув чорнобривий, -
То й я погибаю.
Тогді неси мою душу
Туди, де мій милий;
Червоною калиною
Постав на могилі.
Буде легше в чужім полі
Сироті лежати —
Буде над ним його мила
Квіткою стояти.
І квіткою й калиною
Цвісти над ним буду,
Щоб не пекло чуже сонце,
Не топтали люде.
Я ввечері посумую,
А вранці поплачу.
Зійде сонце — утру сльози,—
Ніхто й не побачить.
Вітре буйний, вітре буйний!
Ти з морем говориш,—
Збуди його, заграй ти з ним,
Спитай синє море...

[1838, С.-Петербург]
Вернуться к началу Перейти вниз
Лира
Активный участник
Активный участник


Пол : Женщина Сообщения : 99
Дата регистрации : 2010-11-19
Возраст : 30
Настроение Настроение : переменное)

СообщениеТема: Re: Тарас Шевченко   Ср 9 Мар 2011 - 21:40

Вернуться к началу Перейти вниз
Лира
Активный участник
Активный участник


Пол : Женщина Сообщения : 99
Дата регистрации : 2010-11-19
Возраст : 30
Настроение Настроение : переменное)

СообщениеТема: Re: Тарас Шевченко   Ср 9 Мар 2011 - 21:52

Видео за 2009 год

Вернуться к началу Перейти вниз
Чук и Гек
Активный участник
Активный участник


Пол : Мужчина Сообщения : 85
Дата регистрации : 2009-07-06

СообщениеТема: Re: Тарас Шевченко   Чт 10 Мар 2011 - 15:54

Тарас Шевченко

"І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє"


І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,—
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не Шукайте, не питайте
ТОГО, ЩО немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Волі! волі!
Братерства братнього!
Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли Великих слов велику силу,
Та й більш нічого.
Кричите,
Що бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!..
Якби взять І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тоді оставсь би сиротою З святими горами Дніпро!

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чули б у бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.

СХАМЕНІТЬСЯ! будбте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь

Своїми синами!
Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тільки, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю.
Немає й бога, тільки я!
Та куций німець узлуватий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»

«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слов'яни».
«Слов'яни! слов'яни!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаете
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка ,
І в слов'янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слов'янського люду —
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,—
Отоді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люди.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляни убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли ,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:

Раби, підніжки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Сінопом, Трапезонтом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались,
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить,—
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. За науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата:
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,—
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Вернуться к началу Перейти вниз
Спонсируемый контент




СообщениеТема: Re: Тарас Шевченко   Сегодня в 9:42

Вернуться к началу Перейти вниз
 
Тарас Шевченко
Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу 
Страница 1 из 1

Права доступа к этому форуму:Вы не можете отвечать на сообщения
Форум Каменец-Подольского :: Мир вокруг нас :: Новости, события, выдающиеся люди, памятные даты-
Перейти: